Uk: Львів, старовинне місто кави та чоколаду, є серцем Західної України. Саме там, в одній з численних кафешок вулиці Руської, відбулася наша історія.
En: Lviv, the ancient city of coffee and chocolate, is the heart of Western Ukraine. It is in one of the many cafes on Ruska Street that our story takes place.

Uk: Дим кави розсіявся по затишному приміщенню, де між стін, затягнутих ретро-плакатами, сиділи Тарас і Оксана. Улюблене місце друзів з дитинства, де вони обмінювались новинами, обговорювали книги й дилеми життя.
En: The coffee smoke filled the cozy room, where Taras and Oksana sat between walls covered in retro posters. It was their favorite place, where they exchanged news, discussed books, and life's dilemmas.

Uk: В цей вечір Тарас, спершись на стіл, переглянув меню замислено. Оксана спостерігала за ним з амізною посмішкою. "Що ж, давай спробую щось нове", - нъркнувши носом у меню, промовив Тарас.
En: On this evening, Taras leaned on the table, looking thoughtfully at the menu. Oksana watched him with a friendly smile. "Well, let me try something new," Taras said, burying his nose in the menu.

Uk: "То ви замовляєте?" - обслуговуюча дівчина, задивлена в блокнот, вголос промовила. "Принесіть мені... тарілку із двадцятьма п'єрогами", - вирішив Тарас, подумавши над великим вибором їжі.
En: "Do you want to order?" the waitress, staring at her notepad, said out loud. "Bring me... a plate of twenty pierogies," Taras decided, pondering over the extensive food choices.

Uk: Оксана, поряд, гучно засміялася. "Ти ж не зможеш все з'їсти," - вона спритно підмигнула. "О, це виклик?", - Тарас підвів брів, задумуючись. "Я приймаю!"
En: Oksana laughed loudly beside him. "You won't be able to eat it all," she cleverly winked. "Oh, is that a challenge?" Taras raised an eyebrow, contemplating. "I accept!"

Uk: Скоро їх столик огорнув аромат свіжої випічки. Кожен п'єріг був маленьким шедевром, круглим і хрустким, наповненим м'ясом. Тарас ледь втримував сміх, дивлячись на цю гірку.
En: Soon, their table was enveloped in the aroma of freshly baked goods. Each pierogi was a small masterpiece, round and crispy, filled with meat. Taras could barely contain his laughter, looking at this mountain.

Uk: Оксана підбадьорювала його, поки він посвятився задачі. П'єрог за п'єрогом зникав. Із змінним успіхом.
En: Oksana encouraged him while he dedicated himself to the task. Pierogi after pierogi disappeared. With varying success.

Uk: Оксана, повна очікування, перебрала ногами. "Ти це робиш, Тарасе,"- вона промовила, коли він став до останнього шматочка.
En: Oksana, full of anticipation, tapped her foot. "You're doing this, Taras," she said when he reached the last bite.

Uk: Тарас, змучений, але впевнений, подивився на Оксану. Він підняв останній п'єрог, кліпнув на неї та з'їв його.
En: Taras, exhausted but confident, looked at Oksana. He lifted the last pierogi, blinked at her, and ate it.

Uk: Вони вдвох засміялись, насолоджуючись тим моментом радості та справжньої дружби. І, хоча Тарас відчував, як його живіт вибухає, він знав, що це було варте. Наша героїчна історія випадкового замовлення завершилась, залишаючи усмішку на обличчях наших героїв.
En: They both laughed, savoring the moment of joy and genuine friendship. And although Taras felt his stomach might explode, he knew it was worth it. Our heroic story of a random order ended, leaving smiles on the faces of our heroes.

Uk: Так закінчується історія про старі добрі дружні виклики у місті Львов. Де п'єроги не лише їжа, а дружба - більше, ніж просто слівце.
En: This is how the story of old good friendly challenges in Lviv concludes. Where pierogies are not just food, but friendship that means more than just words.